Самооцінювання 2023-2024 н.р..

Аналіз виконання річного плану роботи

Ганнівського ліцею

за 2023-2024 навчальний рік

Освітнє середовище закладу

В ході аналізу першого розділу було проведено анкетування батьків, педагогічних працівників, проведено опитування практичного психолога / соціального педагога, заступників керівника закладу освіти, керівника закладу освіти, заповнена форма спостереження за освітнім середовищем та форма вивчення документації.

Результати аналізу наступні:

Вимога 1.1. Забезпечення здорових, безпечних і комфортних умов навчання та праці -2,976 – достатній рівень;

Вимога 1.2. Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації - 3,277 – достатній рівень;

Вимога 1.3. Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору – 2 – вимагає покращення;

Критерій 1.1.1. Приміщення і територія закладу освіти є безпечними та комфортними для навчання та праці – 3 – достаній рівень;

Критерій 1.1.2. Заклад освіти забезпечений навчальними та іншими приміщеннями з відповідним обладнанням, що необхідні для реалізації освітньої програми - 2,5 - вимагає покращення;

Критерій 1.1.3. Учні та працівники закладу освіти обізнані з вимогами охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримуються їх - 2,667 - достаній рівень;

Критерій 1.1.4. Працівники обізнані з правилами поведінки в разі нещасного випадку з учнями та працівниками закладу освіти чи раптового погіршення їх стану здоров'я та вживають необхідних заходів у таких ситуаціях - 3,833 – високий рівень;

Критерій 1.1.5. У закладі освіти створюються умови для здорового харчування учнів і працівників – 3 - достаній рівень;

Критерій 1.1.6. У закладі освіти створюються умови для безпечного використання мережі Інтернет, в учасників освітнього процесу формуються навички безпечної поведінки в Інтернеті – 3 - достаній рівень;

Критерій 1.1.7. У закладі освіти застосовуються підходи для адаптації та інтеграції учнів до освітнього процесу, професійної адаптації працівників - 2,833 - достаній рівень;

За територіями трьох закладів було встановлено, що територія Ганнівського ліцею не загороджена (відсутня огорожа взагалі), місце підходу до приміщення закладів та місце, де проводяться загальношкільні заходи на подвір’ї, мають пошкоджене асфальтоване покриття (ями, нерівності, тріщини), що небезпечно для учасників освітнього процесу. Великої шкоди завдає руйнування покрівлі Ганнівської ліцею та Володимирівської філії Ганнівського ліцею ( протікання та постійна сирість, що сприяє розвитку плісняви). На території Ганнівського ліцею відсутній стадіон, однак є пристосована територія без м’якого покриття, без бігових доріжок, не загороджена.

У Ганнівському ліцеї навчається 106 учнів, що не перевищує проектної потужності закладу (320 осіб). У закладі освіти наявні чотири кабінети для початкової освіти (додатково є кабінет для групи продовженого дня), які розміщені на першому поверсі, окремо від інших класів. Але є прохідними для учнів середньої і старшої ланки, так як поруч знаходяться санвузли.

Навчальні кабінети середньої і старшої ланки розміщені на другому поверсі.

У закладі наявні такі групи приміщень:

- Фізкультурно-спортивні – спортивний зал, однак відсутні баскетбольні щитки, недостатньо спортивного інвентарю;

- Актова зала - відсутня;

- Бібліотека - кількість підручників відповідає кількості учнів.

Є Інтернет. Наявна художня література для початкових класів. Однак, відсутнє технічне забезпечення та недостатнє забезпечення навчальною літературою;

- Приміщення для харчування - нові меблі, духова шафа, морозильна камера, стенд з щоденним меню,однак потребує капітального ремонту;

- Адміністративні - наявні кабінети директора, заступників та завгоспа. У кабінеті директора та заступників не має комп’ютерів (користуються особистими);

- Медіатека, ресурсна кімната, психологічний, логопедичний та методичні кабінети, кабінет соціального педагога – в наявності кабінет психолога та методичний кабінет . Ресурсна кімната, кабінет соціального педагога відсутні. Кабінет психолога потребує навчального обладнання.

- Допоміжні та підсобні (вестибюль, рекреації, гардероби, санвузли) - Є рекреації на першому і другому поверхах; санвузол на першому поверсі. У вестибюлі є шафи для верхнього одягу - гардероб відсутній;

- кабінет № 6 фізики - є мультимедійне обладнання (дошка, проектор, ноутбук); навчальне обладнання для проведення лабораторних робіт, однак, наявне навчальне обладнання застаріле, потребує оновлення;

- № 9 хімії - є мультимедійне обладнання:

Дошка, проектор, ноутбук, принтер, ламінатор, однак, відсутнє навчальне обладнання і реактиви для проведення демонстрацій і практичних робіт;

-№ 9 Біології - є мультимедійне обладнання:

Дошка, проектор, ноутбук, принтер, ламінатор

Навчальне обладнання в достатній кількості, однак необхідне

Доукомплектування кабінету необхідними навчальними матеріалами;

- Кабінет №7 Інформатики - нові комп’ютери (7+1), мультимедійна дошка, проектор, магнітна дошка, стенди, однак, старі меблі;

- кабінети іноземної мови, історії, української мови та літератури, трудового навчання - відсутнє мультимедійне обладнання, сучасні меблі та дидактичне обладнання;

- кабінети початкових класів - облаштовані згідно з рекомендаціями НУШ.Однак комп’ютерне обладнання потребує оновлення.

Кожен педагог має своє облаштоване місце, яке знаходиться в учительській або в навчальних кабінетах.

Облаштовано в приміщенні три місця для відпочинку дітей під час перерв: пуфи знаходяться на початковому крилі, на коридорі другого поверху та фойє, та на подвір’ї – дерев’яні лавки.

У Володимирівській філії Ганнівського ліцею навчається 88 здобувачів освіти, що не перевищує проектної потужності закладу (320 учнів).

Усі приміщення закладу освіти використовуються раціонально. Приміщення початкової школи виокремлено від старшої, класні кімнати знаходяться на 1-му поверсі. Навчальні кабінети початкової школи відповідають вимогами Нової української школи. В усіх класах організовані зони відпочинку для учнів.

У навчальному закладі забезпечується раціональне використання приміщень згідно Плану будівлі, проєктної потужності закладу і комплектування мережі класів відповідно до вимог ДСанПіН 5.5.2.008-01. Заклад забезпечений меблями, у тому числі різних ростових груп. В навчальних кабінетах здійснюється поділ на осередки навчання, читання, зберігання наочності та навчальних матеріалів, експозиції, робоче місце вчителя. Усі навчальні приміщення використовуються в освітньому процесі раціонально. Приміщення початкової школи виокремлено від старшої, класні кімнати знаходяться на 1-му поверсі. Навчальні кабінети початкової школи відповідають вимогами Нової української школи. В усіх класах організовані зони відпочинку для учнів.

Навчальних приміщень, які не використовуються у навчальному процесі, немає.

У закладі освіти наявні наступні групи приміщень:

- Навчальні ( навчальні кабінети (лабораторії) з лаборантськими, майстерні) - у закладі освіти є приміщення, які необхідні для реалізації освітньої програми та забезпечення освітнього процесу. Є вестибюль, санвузли, підсобні приміщення. Для навчання 1-9 класів визначено 9 класних кімнати. У навчальному закладі є бібліотека, їдальня, майстерня, ресурсна кімната, спортивна та актова зали. Організовані спеціалізовані кабінети – фізики, біології, інформатики, математики, християнської етики, української мови та літератури, зарубіжної літератури, англійської мови, історії. Однак,частина кабінетів немає сучасних меблів (кабінет англійської мови, хімії, української мови та літератури, художньо-естетичного циклу). В наявності великі громоздкі стінки.

- Фізкультурно-спортивні - на території обладнано майданчик для учнів 1-4 класів. За межами навчального закладу є майданчик для заняття спортом та фізичної активності учнів. Здобувачі освіти мають змогу проводити заняття на футбольному полі зі штучним покриттям ТОВ «Агрофірми П´ятихатська». Майданчик для учнів початкових класів обладнаний ігровим обладнанням, що відповідає віковим особливостям учнів - майданчик для початкових класів потребує часткового оновлення;

- Актова зала - у закладі освіти є актова зала, в якій проводяться позакласні та позашкільні заходи. Актова зала потребує ремонту;

- Бібліотека - у закладі освіти наявна бібліотека. Простір і ресурси бібліотеки та методичного інформаційно-ресурсного центру систематично використовуються для індивідуальної, групової, проєктної та іншої роботи у рамках освітнього процесу, різних форм комунікації учасників освітнього процесу. Діяльність бібліотеки налічує інформаційний супровід освітнього процесу, консультування учнів і вчителів з пошуку інформації. Бібліотека школи – це не тільки збереження фондів, а місце, орієнтоване на користувача. Методичний інформаційно-ресурсний центр акумулює розробки уроків, заходів, створених педагогічними працівниками. Створено архів відео- й аудіоматеріалів про заходи, проведені в закладі, урочисті зібрання, пам’ятні дати. Учасники освітнього процесу мають змогу отримати доступ до всіх матеріалів. Однак, бібліотечний фонд потребує оновлення та поповнення сучасною літературою для старшого шкільного віку;

- Приміщення для харчування - у школі працює харчоблок із обідньою залою на 60 місць загальною площею 75 кв.м. У їдальні було зроблено косметичний ремонт. Оновлено обладнання кухні (електрична сковорідка, електрична плита з духовою шафою), покращено обідню залу, столи, місце для видачі страв чисті і регулярно миються. На вході до їдальні є рукомийники, рідке мило і паперові рушники;

- Адміністративні - для адміністративної роботи є 2 кабінети. В одному знаходиться кабінет завідувача філією, а в другому – місце секретаря та заступника завідувача з НВР;

- Медіатека, ресурсна кімната, психологічний, логопедичний та методичні кабінети, кабінет соціального педагога - у закладі освіти наявна та використовується ресурсна кімната.

В ресурсній кімнаті в наявності є необхідні меблі (стіл, стільці, пуфики), гімнастична стінка. Є ноутбук, однак, гімнастична стінка не відповідає віковій категорії. Відсутній принтер;

- Допоміжні та підсобні (вестибюль, рекреації, гардероби, санвузли) - в наявності туалети для учнів початкових класів (окремо для дівчат і хлопців) та старших класів. Туалетні кімнати утримуються в належному стані, систематично прибираються. Один з туалетів облаштовано для дітей з особливими освітніми потребами. В наявності рідке мило та паперові рушники, однак, відсутні двері в кабінках. Туалет для працівників закладу не працює.

Недостатнє забезпечення рідким милом, паперовими рушниками, туалетним папером;

- Фойє потребує заміни підлоги (кахелю), а на ІІ поверсі – лінолеуму.

Облаштовано 7 місць для відпочинку для дітей під час перерв: є дерев’яні лавочки та пуфи.

В Іскрівській філії Ганнівського ліцею навчається 45 учнів, що не перевищує проектної потужності закладу.

Усі приміщення закладу освіти використовуються раціонально.

У закладі наявні такі групи приміщень:

- Навчальні ( навчальні кабінети (лабораторії) з лаборантськими, майстерні) – в наявності - відсутня майстерня;

- кабінет фізики - мультимедійна дошка, ноутбук, комп’ютери - 5

обладнання на 60%;

- кабінет хімії - наявне обладнання застаріле, відсутні необхідні реактиви, обладнання на 40%;

- кабінет біології - обладнання 30%;

- кабінет історії - мультимедійна дошка, ноутбук;

- кабінет географії, української мови та літератури - обладнання відсутнє;

- майстерні/кабінети трудового навчання - обладнання 30%;

- кабінети початкових класів - облаштовані згідно з рекомендаціями НУШ.

Робота педагогічного колективу з охорони праці та безпеки життєдіяльності - задовільна.

Усі працівники школи дотримуються вимог законів України «Про охорону праці», «Про дорожній рух», «Про пожежну безпеку», Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти, затвердженого наказом МОН України від 01.08.2001р. №563, Державного санітарного регламенту постійно;

Заступники з навчально-виховної роботи залучають фахівців для проведення з учнями 1-9-х класів, їхніми батьками роз’яснювальної, просвітницької роботи, заходів із профілактики захворювань та дитячого травматизму, бесід про дотримання правил безпеки з вибухонебезпечними предметами, піротехнічними засобами, тематичних занять із питань профілактики отруєнь грибами, дикими рослинами тощо протягом навчального року.

Класні керівники організовують зустрічі дітей з фахівцями-лікарями, пожежниками, інспекторами ДАІ протягом року, проводять тренувальні вправи «Увага! Діти на дорозі!».

Заступниками з навчально-виховної роботи здійснюється перевірка організації адміністративного контролю за якістю проведення навчання та інструктажів із техніки безпеки, дотримання встановленого режиму праці й відпочинку, трудової дисципліни, заслуховуються дані питання на нарадах при директорові та засіданнях профспілкового комітету, складаються звіти про виконання угоди, заходів, наказів, інструкцій із техніки безпеки, обговорюються результати проведеної роботи, причини захворювання учнів і працівників, плануються конкретні заходи з попередження нещасних випадків та профілактики захворювань із призначенням відповідальних осіб і термінів виконання у разі виявлення.

Завідувачами господарством проводиться перевірка дотримання вимог пожежної та електробезпеки.

Належним чином проводиться робота з ознайомлення з правилами поведінки: класними керівникам у вересні 2023 року на загальношкільних та класних батьківських зборах, на першій годині спілкування про Правила поведінки у школі.

Головою методичного об’єднання на засіданні МО класних керівників розроблено пам’ятку для батьків «Правила поведінки у закладі».

Багато часу відводиться розгляду питання відвідування здобувачами закладу. Класні керівники у класних журналах вчасно заповнюють сторінку обліку відвідування учнями уроків. З 1 вересня у школі систематично ведеться журнал «Облік відвідування учнями школи», в якому після першого уроку черговий учитель записував прізвища відсутніх учнів на уроці.

Членами учнівського самоврядування та черговими вчителями проводилися рейди по виявленню учнів, які систематично запізнюються на уроки, втікають з них. З учнями та їх батьками, які систематично запізнювалися на уроки або відсутні 1-2 уроки без поважних причин, проводилися роз'яснювальні бесіди про неприпустимість безпричинних пропусків уроків.

Класний керівник збирав матеріали, які засвідчують причину пропуску уроків: пояснювальні записки від батьків, довідки з лікарні та амбулаторії.

Питання відвідування учнями школи розглядалися на батьківських зборах, педагогічній раді.

У закладі освіти забезпечується комфортний повітряно-тепловий режим, належне освітлення відповідно до санітарно - гігієнічних вимог ДСанПіН 5.5.2.008-01, облаштування та утримання туалетів, прибирання приміщень, дотримання питного режиму.

З урахуванням карантинних обмежень питний режим забезпечується наявністю бутильованої води в кожному класі та індивідуальним посудом.

Повiтряно-тепловий режим та освiтлення примiщень вiдповiдають санiтарним нормам, реryлярно здiйснюється вологе прибирання, провiтрювання, туалети утримуються в належному cтaнi. В наявності паперові рушники та рідке мило для миття рук. У кожному кабінеті та по коридорах в наявності термометри для визначення температури повітря. Відповідальна особа щодня моніторить повітряно-тепловий режим і заносить дані в журнал.

У ліцеї працює харчоблок із обідньою залою на 70 місць та загальною площею 89,2 кв.м, однак в зв’язку з частими тривогами учні забезпечені лише буфетною продукцією за рахунок місцевого бюджету, батьківська плата не здійснювалася. Всі учні закладу харчувалися безкоштовно. Буфетна продукція затверджена Держспоживпродслужбою Олександрійського району. Приміщення їдальні не відремонтоване (зроблено косметичний ремонт 2023 році), оновлено технологічне обладнання (вентиляція, духова шафа) та меблі.

В наявності елементи сервірування столів (ложки, хлібниці). Замовлено тарілки мілкі, глибокі, стакани та кухонний інвентар.

Перед входом у їдальню є рукомийники та електросушки для рук. Класні керівники носять рідке мило, паперові рушники перед обідом. Учні в їдальні не чергують.

У Володимирівській філії Ганнівського ліцею працює харчоблок із обідньою залою на 60 місць та загальною площею 75 кв.м, але з урахуванням карантинних обмежень в обідній залі харчується не більше 40 учнів на 3 перервах. Приміщення їдальні відремонтоване, оновлено технологічне обладнання та меблі.

В наявності елементи сервірування столів (ложки, ножі, виделки, серветки, хлібниці).

У їдальні є рукомийники, рідке мило, паперові рушники, безконтактна електросушка для рук.

Учні в їдальні не чергують.

Згідно з анкетами батьків та учнів режим харчування всіх задовольняє.

У Іскрівській філії Ганнівського ліцею працює харчоблок із обідньою залою на 60 місць та загальною площею 80м.кв.

У закладах освіти розроблено, затверджено та оприлюднено на сайті закладу План заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу. Заходи з усіма учасниками освітнього процесу проводяться регулярно відповідно до плану роботи, із залученням представників державних органів, навіть в умовах дистанційного навчання. У ході опитування й учні, і педагогічні працівники підтвердили, що в школі чимало уваги приділяють цьому питанню.

Керівництво та педагогічні працівники закладу освіти проходять навчання з протидії булінгу в закладі (Edera, PROMETEUS), ознайомлені з нормативно-правовими документами щодо виявлення ознак булінгу, інших видів насильства та запобігання йому (підтвердили 100% педагогів).

Створена робоча група у закладі для формування антибулінгової політики. Постійно проводяться інформаційні заходи для батьків щодо пропусків занять, профілактики насильства у дитячому колективі, кібербулінгу, бесіди, години спілкування, виховні заходи, перегляд та обговорення фільмів, екскурсії.

Є журнал звернень, що надходять до керівника закладу щодо боулінгу.

У ліцеї основним підходом до адаптації учнів до навчання є включення їх до усіх етапів освітнього процесу. Класні керівники та соціальний педагог проводять заходи для згуртування класних колективів, заходи, щодо протидії булінгу, адиктивної поведінки. Також велику роль в адаптації учнів відіграє їх включення в позаурочну діяльність закладу.

У закладі дотримуються вимог, щодо викладання навчальних предметів та впровадження державних стандартів.

Новоприбулим педагогам надається постійна методична допомога заступниками директора. За молодими спеціалістами закріплюється педагог-наставник. Новоприбулі педагоги залучаються до роботи методичних об’єднань.

При зміні освітньої програми, введення нового законодавства в силу у навчальному закладі проводиться роз’яснювальна робота серед педагогічних працівників щодо впровадження нових нормативних документів у дію. Розгляд нових документів проводиться на засіданнях МО.

В умовах дистанційного та змішаного навчання та відсутності освітнього процесу в закладах дошкільної заходи з адаптації та інтеграції (індивідуальна робота з учасниками освітнього процесу, спостереження, традиції, що забезпечують наступність між дошкіллям та початковою школою, початковою та основною школою) здійснити було неможливо.

У ліцеї та філіях застосовуються технічні засоби та інші інструменти контролю за безпечним користуванням мережею Інтернет. Користування Інтернет-ресурсами під час навчальних занять відбувається тільки під наглядом педагогів.

Простір ліцею та філій, обладнання, засоби навчання сприяють формуванню ключових компетентностей та наскрізних умінь здобувачів освіти. Простір навчального закладу містить елементи, осередки, що зацікавлюють здобувачів освіти до пізнавальної діяльності (візуалізація на стінах, сходах, інсталяції). Для підвищення мотивації до навчальної діяльності вчителі використовують різноманітний арсенал сучасних форм роботи: кооперативні форми роботи, проєктна діяльність, квести, фестивалі, майстер-класи, тренінги, вистави, марафони, тощо.

У ліцеї та філіях наявні та використовуються дидактичні матеріали: ілюстрації для розвитку уваги, мислення, дидактичні набори НУШ, розвиваючі іграшки тощо.

У навчальному закладі навчаються діти з особливими освітніми потребами (1,4,7 та 9 класи). Педагогічні працівники виважено застосовують форми, методи роботи з дітьми з ООП, які максимально враховують особливості цих дітей та допомагають їм безболісно інтегруватись в дитячий колектив. Педагоги використовують спектр освітніх технологій: особистісно орієнтоване навчання, яке дають змогу здійснити індивідуальний підхід, стимулюють пізнавальну активність, навчають дітей з ООП визначати шляхи здобуття ґрунтовних знань, умінь і навичок; будування індивідуальної освітньої траєкторія для учнів, які не завжди сприймають навчальний матеріал синхронізовано з однокласниками; формувальне оцінювання для визначення індивідуального освітнього прогресу учня; кооперативне навчання, яке дозволяє учням з ООП інтегруватись в учнівський колектив, відчути допомогу та підтримку однокласників.

В процесі проведення навчальних занять у класах, де є діти з ООП, вчителі використовують такі форми і методи: бесіди, пояснення, переконання, виконання вправ за алгоритмом, змагання, заохочення, переконання. Заохочують дітей до участі в позакласних заходах, до участі в інтернет-олімпіадах, інтернет-конкурсах.

У закладі освіти наявна та використовується ресурсна кімната

В ресурсній кімнаті Володимирівської філії в наявності є необхідні меблі (стіл, стільці, пуфики), гімнастична стінка. Є ноутбук.

Кабінет практичного психолога оснащений дидактичними засобами (конструктор «Геометричні форми», іграшка дерев´яна, геометричні фігури з тактильними елементами, розвиваюча гра «Балансер крокодил», іграшка-шнуровка «Метелик», іграшка для розвитку дитини «Ферма», логопедичні картки)

У закладі освіти наявні та використовуються дидактичні матеріали для осіб з особливими освітніми потребами: текстові матеріали, ілюстрації для розвитку уваги, мислення, дидактичні набори, розвиваючі іграшки, тренажери тощо (універсальний сенсорний конструктор, конструктор пластмасовий, збірка настільних ігор, іграшка для розвитку дитини «Веселка», геометричні фігури, тематичні ілюстрації тощо).

У закладі освіти організовано та функціонують 3 інклюзивні класи (1,4,9 класи). В кожному навчається по одній дитині з особливими освітніми потребами. Працюють асистент вчителя та соціальний педагог. Проводяться корекційно-розвиткові заняття з дітьми з особливими освітніми потребами (наявні договір, акти виконаних робіт).

У закладі освіти налагоджено співпрацю педагогічних працівників з питань навчання дітей з особливими освітніми потребами. Педагоги отримують достатню методичну підтримку для роботи з дітьми з ООП. Проводяться психолого-педагогічні семінари, тренінги, робота районного методичного об’єднання, яка спрямована на пошук методик і форм роботи з дітьми з ООП. Вчителі за власним бажанням проходять тренінги, курси та семінари з цієї проблематики.

Заклад освіти співпрацює з ІРЦ Олександрійського району щодо психолого-педагогічного супроводу дітей з ООП.

Необхідно облаштувати бібліотеки ліцею та філій, оскільки наявний лише бібліотечний фонд, що не є достатнім для створення простору інформаційної взаємодії та соціально- культурної комунікації учасників освітнього процесу.

Система оцінювання здобувачів освіти

Вимога/правило

Опис досягнень закладу освіти і потреб у вдосконаленні

освітньої діяльності та внутрішньої системи забезпечення

якості освіти та рівні оцінювання за вимогами

2.1. Наявність

відкритої,

прозорої і

зрозумілої для

учнів системи

оцінювання їх

результатів

навчання

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів оприлюднено на сайті ЗО, висвітлено в Освітній програмі на 2023/2024 навчальний рік. За результатами опитування з’ясовано: 82 % здобувачів освіти отримують інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень від педагогічних працівників на початку навчального року, семестру (також підтверджують педагогічні працівники), 11% – тільки в разі звернення до вчителя, 7% – не отримують. 85% батьків ствердили, що отримують інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання учнів, це відбувається через батьківські зустрічі, сайт школи на інформаційних стендах у класах, у вайбер групах, на особистих блогах педагогів. 15% педагогічних працівників під час оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти використовують рекомендації Міністерства освіти і науки України, а 85% розробляють самостійно для кожного виду роботи. Відповідно до результатів спостереження за навчальними заняттями можна зробити висновок, що вчителі акцентують увагу на досягненнях учнів, мотивують та підтримують бажання вчитися. У переважній більшості оцінювання здійснюється на засадах компетентнісного підходу, з урахуванням індивідуальних запитів при підборі завдань й аналізі виконаної роботи. Під час проведення навчальних занять педагоги заохочують учнів до самоаналізу. 89 % здобувачів освіти вважають оцінювання результатів їхнього навчання справедливим, об’єктивним, неупередженим та доброчесним. Такої ж думки й батьки. Отже, можна стверджувати, що в закладі сформовано об’єктивну систему оцінювання результатів навчання здобувачів освіти.

2.2.Систематичне відстеження результатів навчання кожного учня та надання йому (за потреби) підтримки в освітньому процесі

В 2023/2024 навчальному році двічі на рік проводився аналіз результативності викладання з усіх предметів інваріантної складової навчального плану. Аналізи, що проводяться в закладі, переважно є аналізом результатів підсумкових контрольних робіт, аналізом балу семестрового оцінювання з певного предмета. Результати проведених аналізів розглядаються на засіданнях педагогічної ради, методичних об’єднаннях, де заслуховуються питання особливостей оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти, приймаються рішення щодо корекції професійної діяльності молодих педагогів, удосконалення оцінювання результатів навчання учнів та розробляються заходи підвищення рівня якості знань.

Відповідно до аналізу спостережень за проведенням навчальних занять встановлено, що переважна більшість учителів використовують у своїй роботі систему формувального оцінювання, відстежують особистісний поступ учнів, формують у них позитивну самооцінку, відзначають досягнення, підтримують бажання навчатися, запобігають побоюванням помилитися. Педагоги спрямовують учнів до того, щоб вони визначали собі освітні цілі, формулювали очікування від власної роботи, у взаємозв’язку з цими цілями та очікуваннями здійснювали самооцінювання та взаємне оцінювання результатів навчання.

Самоаналіз вчителями власної педагогічної діяльності свідчить, що педагоги найчастіше використовують такі аспекти формувального оцінювання: заохочення, інтерактивні вправи, встановлення зворотнього зв’язку, індекс-карти, створення ситуації успіху, рефлексія, використання портфоліо.

Аналіз відповідей учнів під час анкетування свідчить про те, що здобувачі освіти систематично та у різний спосіб отримують зворотній зв’язок від вчителів. Найчастіше педагоги пояснюють і аргументують виставлені оцінки, заохочують до подальшого навчання, аналізують допущені помилки та визначають шляхи покращення результатів навчання. Респонденти зазначили, що їх результати навчання оцінюють з метою визначення рівня знань, умінь і навичок (68 %), відстеження індивідуального прогресу в навчанні (32 %).

Результати анкетування вчителів засвідчили, що для оцінювання результатів навчання учнів педагоги закладу використовують підсумкове (52 %), взаємне оцінювання учнів (76 %), поточне (72 %), формувальне (87 %), самооцінювання учнями (87 %). Під час оцінювання переважна більшість вчителів (85 %) аналізують рівень засвоєння учнем/ученицею навчальної теми, прослідковують динаміку результатів навчання учня/учениці з предмету (87 %), з'ясовують та аналізують її причини, визначають сильні сторони учня/учениці та розвивають їх (84 %), вважають, що роблять на заняттях все можливе, щоб діти вчилися успішно (68 %)

Упродовж навчального року були проведені аналізи результативності викладання навчальних предметів та моніторинги:

Іноземної мови
Моніторинг навчальних досягнень учнів з усіх предметів інваріантної складової програми
Моніторинг адаптації учнів 1-го,5-го класів та учнів ВПО
Моніторинги дистанційного навчання

Недоліки:

Не проведено аналізу результативності викладання зарубіжної літератури та хімії

2.3. Спрямованість системи оцінювання на формування у учнів відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання

Педагогічні працівники надають здобувачам освіти

необхідну допомогу в навчальній діяльності в різних формах

(консультації, індивідуальні завдання, допомога у підготовці

до участі в олімпіадах, науково-дослідницькій діяльності

тощо), відзначають досягнення учнів, підтримують у них

бажання навчатися. Це підтверджується результатами

анкетування учнів: 81% учнів підтверджують, що вчителі їх

підтримують і вірять в їхні успіхи; 86% учнів відзначають,

що вчителі з повагою ставляться до них. За результатами

анкетування вчителів з’ясовано, більшість з них приділяють

увагу психологічній підтримці учням і консультаціям з

предметів. Переважна більшість учнів вважають, що:

результати навчання залежать від їхньої праці і

наполегливості; рівня викладання (70%); об’єктивності

оцінювання (58%); відповідально ставляться до процесу

навчання, усвідомлюють його важливість для подальшого

життя, і що заклад цю відповідальність розвиває (48%).

Під час спостереження за навчальними заняттями

встановлено, що близько половини педагогів дають учням

можливість вибору рівня навчальних завдань і напрямів

навчальної діяльності (підібрані відповідно до вікових

особливостей учнів). Переважна більшість вчителів

відповіли, що застосовують для оцінювання здобувачів

освіти самооцінювання, майже половина –

взаємооцінювання. Проте, під час спостереження за

навчальними заняттями зафіксовано, що лише окремі

вчителі (близько 30%) організовують самооцінювання та

взаємооцінювання здобувачів освіти. На противагу, лише

половина опитаних здобувачів освіти зазначають, що вони

здійснюють самооцінювання результатів своєї роботи під час

навчальних занять.

Отже, система оцінювання у ліцеї не в повному обсязі

забезпечує повноцінне формування в учнів відповідальності

за результати свого навчання, здатності до самооцінювання,

система оцінювання потребує використання педагогічними

працівниками прийомів самооцінювання та взаємооцінювання під час навчальних занять.

Позакласна діяльність

Учні нашого ліцею традиційно беруть участь у предметних олімпіадах, конкурсах, де цьогріч показали гарні результати.

Так, переможцями ІІ етапу учнівських олімпіад з навчальних предметів стали:

Дарчук Юлія, учениця 8 класу посіла ІІІ місце у Всеукраїнській предметній олімпіаді з трудового навчання.

Гайнутдінова Дар’я, учениця 9 класу посіла ІІ місце у Всеукраїнській предметній олімпіаді з української мови та літератури.

Борисова Крістінаія, учениця 8 класу посіла І місце у Всеукраїнській предметній олімпіаді з трудового навчання.

Також, учні брали участь у ІІ етапі ХІІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка.

З метою розвитку та вдосконалення науково-дослідницької діяльності учнів у закладі, була проведена науково-практична конференція, у якій брали участь учні 4-10 класів. У ІІ етапі науково-практичної конференції участі не взяли.

Учні школи брали участь у Всеукраїнських конкурсах: "Левеня", «Кенгуру», «Колосок», «Соняшник», «Гринвіч» а також у літературно-мистецьких конкурсах та інтернет-олімпіадах з навчальних предметів, де виявили достатній рівень знань і умінь. Були отримані призові місця.

Учні Ганнівського ліцею є учасника накового товариства Ганнівського ліцею «Перлина». Керівники – Гришаєва Л.В. та Щурик О.О.

Цьогоріч, учні нашого закладу не були учасниками МАНу.

Рівні оцінювання за вимогами:

2.1. Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень – достатній рівень.

2.2. Застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти – вимагає покращення.

2.3. Спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання – вимагає покращення (так, як згідно методики оцінювання освітніх і управлінських процесів, при оціненні вимоги результати розподілилися між достатнім рівнем і рівнем, що вимагає покращення, при оцінюванні вимоги до уваги береться рівень, що вимагає покращення).

Оцінювання напряму здійснюється шляхом знаходження середньоарифметичного значення отриманих оцінок за кожною з вимог, що входять до напряму.

Знаходимо середньоарифметичне значення за формулою:

p₁ + p₂ + + p₃

p_. = 3

3+2+2 = 2,3 3

1,0 - 1,65	1,66 - 2,65	2,66 -3,60	3,61 - 4,0
низький рівень	рівень, що вимагає покращення	достатній	Високий

Отриманий середньоарифметичний бал 2,3 знаходиться у проміжку між 1,66 та 2,65 і відповідає рівню, що «вимагає покращення» якості освітньої діяльності.

Виходячи з вищезазначеного

ПРОПОНУЮ:

Вчителям-предметникам:
1. Критерії, правила та процедури оцінювання результатів навчання оприлюднювати у різних формах: на сайті закладу, в групах соціальних мереж, інтерактивній інтернет платформі, в усній формі, за допомогою інформаційних стендів у навчальних приміщеннях.
2. В освітньому процесі використовувати компетентнісний підхід для оцінювання результатів навчання учнів.
3. Систематично проводити відстеження результатів навчання учнів з усіх предметів інваріантної частини та за результатами проведених відстежень здійснювати аналіз результатів навчання учнів, визначати чинники впливу на отриманий результат, приймаюти рішення щодо їх коригування.
4. Впроваджувати систему формувального оцінювання.
5. Забезпечувати розвиток в учнів уміннь самооцінювання та самомотивації, застосовуючи на уроках прийоми самооцінювання та взаємооцінювання учнів.
6. Розробляти індивідуальну освітню траєкторію для учнів, що цього потребують.
7. Під час проведення уроків використовувати диференційовані завдання.

Педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти

3.1. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей учнів

Самоаналіз власної педагогічної діяльності засвідчив, що вчителі розробляють календарно-тематичне планування, з урахуванням сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу, формування ключових компетентностей учнів й відповідно до освітньої програми закладу. При розробленні календарно-тематичного планування, педагоги використовують рекомендації Міністерства освіти і науки України (100 %), зразки, що пропонуються фаховими виданнями (37 %), розробки з інтернет-сайтів і блогів, що стосуються викладання конкретного предмету (67 %), а також практикують спільну роботу з колегами (78%), спираються на власний досвід (64 %). Переважна більшість вчителів самостійно визначають кількість годин на вивчення тієї чи іншої теми, змінюють порядок їх вивчення, аналізують результативність власної педагогічної діяльності з метою подальшого коригування календарно-тематичного плану.

Узагальнення результатів самоаналізу професійної діяльності показало, що всі вчителі застосовують освітні технології, спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти. Водночас, за результатами спостережень за проведенням навчальних занять встановлено, що більшість вчителів використовують освітні технології, спрямовані на оволодіння учнями ключовими компетентностями та уміннями: спілкування державною мовою, математична грамотність, навчання впродовж життя, компетентності в галузі природничих наук, техніки й технологій, здатність спілкуватися іноземними мовами, культурна, громадянська та соціальна компетентності. Це забезпечується шляхом дослідження, постановки проблемних питань, виконання індивідуальних і групових завдань. Проте недостатньо уваги інноваційна, поза увагою залишилася компетентність підприємливості та фінансової грамотності.

Педагогічні працівники беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти. Також абсолютна більшість педагогів використовує диференційований підхід до здобувачів освіти: надають індивідуальні та групові консультації, аналізують виконання завдань, розробляють диференційовані завдання, з урахуванням здібностей, інтересів, можливостей кожного учня, проводять індивідуальні заняття, бесіди, як для покращення рівня їх навчальних досягнень, так і для поглибленого вивчення предметів або для різнобічного розвитку учнів, про що свідчить вивчення форм самоаналізу вчителями власної професійної діяльності. Педагоги відстежують індивідуальну освітню траєкторію здобувачів освіти на сторінці учня в Classroom та на інших електронних платформах, проводять онлайн тестування учнів, використовуючи Classtime для миттєвої візуалізації рівня розуміння навчального матеріалу, співпрацюють з психологічною службою.

Більшість педагогічних працівників створюють і використовують власні освітні ресурси: роздатковий дидактичний матеріал, відеоматеріали, презентації, тестові завдання тощо. Результати анкетування педагогічних працівників свідчать, що вчителі поширюють власний педагогічний досвід: у матеріалах та\або виступах на конференціях (29 %), у професійних спільнотах соціальних мереж (14 %) та у фахових виданнях (0 %), публікаціях на вебсайті закладу (52 %), освітніх онлайн платформах (16 %), у блогах (25 %), тощо. Не мають оприлюднених розробок 38 % педагогів, що не сприяє поширенню їх педагогічного досвіду та розвитку професійної майстерності.

Спостереження за проведенням навчальних занять засвідчили, що переважна більшість учителів використовують зміст навчального предмету для формування у здобувачів освіти суспільних цінностей, виховання патріотизму, поваги до державної мови, культури, законів, розвивають в учнів навички співпраці та культуру командної роботи, загальнолюдські цінності. Проте недостатню увагу педагоги приділяють питанням гігієни під час освітнього процесу (вправи для збереження зору, постави, пальчикова гімнастика, фізкультхвилинки тощо).

Переважна більшість педагогічних працівників застосовують інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі, електронні освітні ресурси, медіаресурси, обладнання й засоби навчання для активізації пізнавальної діяльності учнів та формування ключових компетентностей. Інформаційно-комунікаційні технології використовуються вчителями на різних етапах педагогічної діяльності, як при підготовці, так і при проведенні навчального заняття: електронні презентації й аудіозаписи, як допоміжний засіб візуалізації навчального матеріалу; демонстрація навчального відеоконтенту задля глибшого засвоєння, розширення осмислення та уявлення, урізноманітнення освітнього матеріалу; використання електронних підручників, відеофрагментів, тестів в режимі онлайн, інтерактивні картки. Для зворотнього зв’язку з учнями вчителі використовують Google Form, Reflexion Form, Padlet, Wordword, GeoGebra, Desmos. Заклад освіти використовує Google Clasrom для створення індивідуальних або групових завдань, а Google Meet для організації дистанційного навчання. Окремі педагоги використовують Kahoot, Plickers для завдань на аудіювання, читання, граматики та ведуть власні блоги для позакласної роботи, розробляють інтерактивні вправи на платформі Learning Apps та використовують відеоуроки для пояснення нової теми («Нова школа»).

3.2. Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників

Преважна більшість педагогічних працівників

забезпечують власний професійний розвиток, обираючи

різні форми, види та напрями підвищення рівня своєї

професійної майстерності з урахуванням освітніх інновацій,

освітніх потреб учнів, 96% опитаних педагогів надають

перевагу курсам КОІППО, 84% – самоосвіті, 55% - відвідують

вебінари, 48% педагогів користуються онлайн сервісами для

підвищення власної професійної майстерності, 38% –

відвідують, тренінги, майстер-класи.

Аналiз результатiв анкетування засвiдчив, що вчителi

найчастiше обирають для свого професiйного зростання таку

тематику: використання iнформацiйно-комунiкацiйних

технологiй в ocвіті (69%), методичні аспекти викладання

навчальних предметів та курсів (47%), безпечне освітнє

середовище, психологічні особливості роботи зі здобувачами

освіти різних вікових категорій (44%).

У закладі освіти впроваджується інноваційна діяльність.

Також, 2 заступники є сертифікованими освітніми

експертами з проведення інституційного аудиту (до аудиту ще

не залучалися).

3.3.

Налагодження

співпраці зі

учнями, їх

батьками,

працівниками

закладу освіти

Освітня діяльність закладу ґрунтується на засадах педагогіки партнерства, довіри, доброзичливості, взаємної підтримки між вчителями та учнями. За результатами анкетування встановлено, що думка здобувачів освіти вислуховується і враховується вчителями під час проведення навчальних занять: враховується з більшості навчальних предметів (68 %), враховується з окремих навчальних предметів (28 %), педагоги нав’язують свою думку та практично не враховують їх думку (4 %).

Аналіз педагогічної діяльності й спостереження за навчальними заняттями показали, що всі педагогічні працівники використовують форми роботи, спрямовані на формування партнерських взаємин зі здобувачами освіти із застосуванням особистісно орієнтованого підходу. Комунікація всіх вчителів націлена на те, щоб кожен учень відчував себе особистістю, прослідковується повага вчителя до кожної дитини, її цілей, запитів та інтересів. Тому формують певну навчальну проблему та організовують спільно з учнями роботу над її розв’язанням, завдання чи вправи, що пропонуються учням, враховують їхні життєві інтереси та запити. Діяльність педагогів на заняттях орієнтована на розвиток творчої активності здобувачів освіти, творчого мислення, вміння застосовувати критичне мислення в нових умовах.

За результатами вивчення документації, анкетування учасників освітнього процесу, спостереження за навчальними заняттями встановлено, що в закладі освіти сплановані та реалізуються заходи, які передбачають конструктивну співпрацю педагогів з батьками здобувачів освіти в різних формах (через індивідуальну роботу консультування, анкетування, заповнення Свідоцтв досягнень учнів та надання рекомендацій) та забезпечено постійний зворотній зв’язок, про що стверджує 65 % опитаних батьків, а 12 % респондентів зазначають, що такий зв’язок прослідковують іноді.

Під час анкетування батьки вказали, що у розв’язанні проблемних ситуацій з дітьми у закладі освіти вони найчастіше розраховують на допомогу класного керівника (відповіли 97 % респондентів), менше на допомогу директора та педагогів (по 16 %), інших батьків (8 %), соціального педагога та заступника директора (по 13 %).

Інформування батьків про діяльність закладу здійснюється різними способами: від класного керівника (92 %), на батьківських зборах (76 %), через спільноти в соціальних мережах (28 %), рідше через сайт (15 %) та інтерактивну платформу (2 %).

Налагоджено конструктивну співпрацю між педагогічними працівниками шляхом обміну досвідом, взаємовідвідування уроків, наставництва. Надається методична підтримка колегам, якщо вони її потребують. За результатами анкетування всі педагоги вважають, що психологічний клімат сприяє їхній співпраці.

3.4. Організація педагогічної діяльності та навчання учнів на засадах академічної доброчесності

Результати вивчення педагогічної діяльності та анкетування педагогічних працівників показали, що більшість педагогів закладу освіти діють на засадах академічної доброчесності. Інформування учнів про необхідність дотримання норм академічної доброчесності відбувається наскрізно: під час проведення навчальних занять, шляхом оприлюднення Положення про систему та механізми забезпечення академічної доброчесності на сайті закладу освіти, за допомогою наочної інформації в класних кімнатах.

З метою забезпечення академічної доброчесності у своїй професійній діяльності педагоги завжди вказують використане джерело (зазначили 99 % опитаних педагогічних працівників), оцінюють результати навчання учнів об’єктивно і неупереджено (87 %), проводять бесіди відповідної тематики з учнями та їхніми батьками та унеможливлюють списування (56 %), проводять бесіди відповідної тематики з учнями та їхніми батьками (60 %), вказують колегам на плагіат (5 %). Проте, під час спостережень за навчальними заняттями прослідковується, що використовуючи електронні освітні ресурси на уроках, зокрема презентації, окремі педагоги не вказували джерел інформації, не зазначали авторство. Це може свідчити про формальне відношення окремих педагогів до формування культури академічної доброчесності в учнів.

Результати анкетування педагогів свідчать, що для того, щоб запобігати випадкам порушень академічної доброчесності серед учнів більшість педагогів (93 %) проводять бесіди щодо дотримання академічної доброчесності, також знайомлять учнів із основами авторського права (76 %), на уроках дають такі завдання, які унеможливлюють списування (44 %), використовують методичні розробки для формування основ академічної доброчесності (40 %). Результати анкетування учнів підтверджують регулярне проведення педагогами бесід про важливість дотримання академічної доброчесності (77 %), водночас частина респондентів (20 %) стверджують, що такі бесіди проводяться, але нерегулярно. Лише 2% здобувачів освіти відповіли, що подібні заходи в закладі не проводяться і вони взагалі не розуміють, про що йдеться, або проводяться на початку навчального року (1 %). Це свідчить про необхідність проведення додаткових інформативних заходів щодо дотримання основних засад та принципів академічної доброчесності під час навчальних занять і в позаурочний час.

Рівні оцінювання за вимогами:

Знаходимо середньоарифметичне значення за формулою:

p₁ + p₂ + + p₃

p_. = 3

3+3+4+4 = 3,5

1,0 - 1,65	1,66 - 2,65	2,66 -3,60	3,61 - 4,0
низький рівень	рівень, що вимагає покращення	достатній	Високий

Отриманий середньоарифметичний бал 3,5 знаходиться у проміжку між 2,66 та 3,6 і відповідає рівню, «достатній» якості освітньої діяльності.

Управлінські процеси закладу освіти

4.1. Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених завдань

У закладі освіти є Стратегія розвитку, розроблена на основі SWOT-аналізу, визначено сильні та слабкі сторони, можливості та ризики реалізації, місію, цінності та принципи діяльності закладу, стратегічні та операційні цілі. Передбачає пріоритетні напрямки: покращення матеріально-технічної бази, вдосконалення освітнього процесу, підвищення професійної майстерності вчителів, зовнішнє співробітництво, співучасть у наскрізних проєктах.

Річний план роботи реалізує Стратегію розвитку, враховує освітню програму та розробляється в співпраці керівництва закладу з педагогічними працівниками, містить аналіз роботи загальноосвітнього закладу за попередній навчальний рік.

Учасники освітнього процесу залучаються до розроблення річного плану роботи загальноосвітнього закладу, Стратегії, інших документів. Також аналіз анкет учасників освітнього процесу вказує, що до розроблення річного плану роботи залучалося 35,7% педагогічних працівників, освітньої програми – 14,2% педагогів. Разом з тим є сформована активна група педагогів, яка готова працювати в період змін і формувати сучасну модель закладу. За результатами інтерв’ю з представниками учнівського самоврядування та вивчення документації з’ясовано, що учні вносять пропозиції щодо річного плану роботи, запропоновані ними заходи вносяться до розділу з виховної роботи. Діяльність педагогічної ради спрямована на реалізацію річного плану роботи та Стратегії розвитку загальноосвітнього закладу. Аналіз результатів анкетування педагогів показав, що більшість опитаних педагогів вважає: педагогічна рада функціонує системно та ефективно, розглядаються актуальні питання діяльності закладу, рішення приймаються колегіально, демократично. Аналіз протоколів рішень педагогічної ради свідчить, що засідання проводяться систематично, розглядаються питання щодо реалізації річного плану роботи, педагоги у разі потреби можуть самі пропонувати питання для розгляду У закладі освіти розроблено, затверджено та оприлюднено на сайті закладу Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти. Положення чітке та функціональне, містить увесь необхідний інструментарій, на його основі можна провести самооцінювання освітніх та управлінських процесів. Керівництво закладу щорічно бере участь у різноманітних проєктах щодо покращення матеріально-технічної бази, вчасно визначає потреби, надає клопотання засновникові та відділу освіти. Аналіз зазначеної інформації є підставою для висновку, що заклад освіти планує свою роботу, визначаючи основні та першочергові цілі, проводить моніторинг якості виконання поставлених завдань, адміністрація вживає заходів для створення належних умов діяльності закладу.

4.2. Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм.

У закладі освітній процес налагоджено на засадах довіри, прозорості та дотримання етичних норм. Учасники освітнього процесу задоволені загальним психологічним кліматом (31,9% здобувачів освіти почувають себе у закладі цілком безпечно та психологічно комфортно, 58,2% – в основному безпечно та психологічно комфортно), усі, за словами керівника та практичного педагога під час опитування, співпрацюють та забезпечують зворотний зв’язок, вільно спілкуються між собою, розбіжності, які виникають, вирішують конструктивно (педагоги також це підтвердили у ході анкетування). Практикується як формалізоване (виважене професійне), так і неформальне спілкування представників місцевої громади, батьківської спільноти із керівництвом ЗО, яке вчасно, за результатами вивчення документації, відповідає на звернення, вживає відповідних заходів реагування та здійснює аналіз дієвості цих заходів. 100% педагогів, 88,6% батьків вважають керівництво закладу відкритим та доступним до спілкування. Дирекція закладу освіти постійно здійснює аналіз дієвості вжитих заходів. Під час опитування 76% батьків зазначили, що не зверталися до керівництва зі зверненнями, а ті, хто звертався, відзначили, що керівництво позитивно вирішувало питання у зазначені терміни. Заклад освіти має свій сайт, де, окрім інформації, що розміщується відповідно до статті 30 Закону України «Про освіту», публікуються актуальні новини, та сторінки у соціальній мережі Facebook

4.3. Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників

Кадровий склад ЗО укомплектовано фахівцями із відповідною освітою, вакансій немає. Керівництво і педагогічна рада закладу відповідно до повноважень застосовують заходи матеріального та морального заохочення до педагогічних керівників (щорічне преміювання до Дня працівника освіти, грамоти, подяки). Створено умови для постійного підвищення кваліфікації, атестації (чергової та позачергової) педагогів (так ствердили усі опитані): розроблено, затверджено, оприлюднено орієнтовний план підвищення кваліфікації з урахуванням їхніх пропозицій. Питання щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їхньої творчої ініціативи, професійної майстерності розглядаються на засіданнях педагогічної ради школи, приймаються рішення щодо визнання результатів підвищення кваліфікації, видаються накази. Отже, педагогам закладу надається сприяння щодо їхнього професійного розвитку.

4.4. Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою

У закладі створено умови для реалізації прав та обов’язків учасників освітнього процесу, які вважають, що їхні права не порушуються (таким є твердження усіх батьків під час опитування, здобувачів освіти та педагогічних працівників). Управлінські рішення у ЗО приймаються з урахуванням пропозицій батьків, педагогічних працівників та учнів. Керівництво закладу сприяє виявленню ініціативи учасників освітнього процесу, підтримує конструктивні освітні та громадські пропозиції членів колективу, представників батьківської спільноти та учнівського самоврядування, організовує участь у культурних та екологічних проєктах . Режим роботи закладу враховує потреби учасників освітнього процесу, відповідає чинним санітарно-гігієнічним законодавчим нормам. Розклад навчальних занять забезпечує рівномірне навчальне навантаження, укладений відповідно до освітньої програми, враховує вікові особливості учнів та відповідає санітарно-гігієнічним нормам (за результатами анкетування задовольняє або частково задовольняє 91,1% опитаних учнів, 6,6% - переважно не задовольняє). Оскільки індивідуальний підхід до кожної дитини є ядром нової концепції персонального шляху реалізації особистісного потенціалу здобувача освіти, що формується з урахуванням його здібностей, інтересів, мотивації і можливостей, керівник закладу освіти забезпечує розроблення та затвердження індивідуальних навчальних планів у разі необхідності (індивідуальне навчання), проте потрібно розробити індивідуальний план роботи з обдарованими дітьми закладу освіти.

4.5. Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності.

Керівництво ЗО забезпечує реалізацію політики академічної доброчесності відповідно до Закону України «Про освіту» та Положення про академічну доброчесність учасників освітнього процесу. Здобувачі освіти та педагогічні працівники поінформовані про необхідність дотримання принципів академічної доброчесності. Більшість здобувачів освіти під час опитування підтвердили, що з ними проводяться бесіди про важливість дотримання академічної доброчесності (неприпустимість списування та плагіату, необхідність вказування джерел інформації, які використовуються та ін.). Положенням про внутрішню систему забезпечення якості освіти закладу передбачено систему та механізми забезпечення академічної доброчесності. Питання щодо організації діяльності учасників освітнього процесу на засадах академічної доброчесності розглядалось на засіданні педагогічної ради. Учителі і керівництво інформують здобувачів освіти під час навчальних занять та бесід про негативне ставлення до корупції, у закладі проводяться заходи, спрямовані на формування негативного ставлення до неї .Аналіз інформації дає підстави зробити висновок, що у закладі реалізується політика академічної доброчесності та в учасників освітнього процесу сформовано негативне ставлення до корупції.

Рівні оцінювання за вимогами:

Знаходимо середньоарифметичне значення за формулою:

p₁ + p₂ + + p₃

p_. = 3

4+4+4+4+4 = 4

1,0 - 1,65	1,66 - 2,65	2,66 -3,60	3,61 - 4,0
низький рівень	рівень, що вимагає покращення	достатній	Високий

Отриманий середньоарифметичний бал 4 знаходиться у проміжку між 3, 61 та 4 і відповідає рівню, «високий» якості освітньої діяльності.